СТОРІНКА ПСИХОЛОГА

Казка — це літературний жанр, який найбільш полюбляють діти. Бюлер спеціально вивчала роль казки в розвитку дитини. На її думку, герої казок прості й типові, вони позбавлені будь-якої індивідуаль¬ності. Часто вони навіть не мають імен. їхня характеристика вичерпується двома-трьома якостями, зрозумілими дитячому сприйняттю. Але ці характеристики доводяться до абсолютного ступеня: небувала доброта, хороб¬рість, спритність. При цьому герої казок роблять все те, що й звичайні поди: їдять, п’ють, працюють, одружуються тощо. Усе це сприяє кращому розумінню казки дитиною.

Читати далі

Під психологічною готовністю до шкільного навчання розуміється необхідний і достатній рівень психічного розвитку дитини для освоєння шкільної навчальної програми в умовах навчання в колективі однолітків. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання – це один з найважливіших підсумків психічного розвитку в період дошкільного дитинства.

Читати далі

У старшому дошкільному віці розвиваються всі види сприймання: прості та складні. Дитина здатна сприймати казку, оповідання, сюжетний малюнок, схему, людину, час, простір тощо. Зовнішні рухові орієнтовні дії трансформуються у власне перцептивні дії, внаслідок чого сприймання з процесу чуттєвого образу перетворюється в процес розпізнавання. Засвоєні чуттєві еталони дитина навчається використовувати як мірки для систематизації властивостей навколишньої дійсності (форма, величина, колір). Сприймання втрачає афективний характер, і дитина переходить від суб’єктивної оцінки баченого до об’єктивної.

Читати далі

У середньому дошкільному віці продовжує розвиватися активний інтерес до предметів і явищ навколишнього світу, а отже, і період активного формування власне пізнавальної діяльності, її мотиваційного та операційного компонентів. Дитина стає допитливою. Це нова, якісно вища сходинка в розвитку пізнавальної потреби дитини, яка є внутрішнім джерелом пізнавальної активності. Увага дитини з окремих предметів, їх назв і якостей переноситься на співвідношення і зв’язки між ними. Вона починає затримуватись на діях з предметами, помічати їх причини та наслідки, зацікавлюється взаємодіями предметів у навколишньому світі, що ведуть до появи нових запитань: Чому? Навіщо? Звідки? Як це відбулось? Дитина поступово переходить від поверхового відображення окремих розрізнених предметів і явищ до пізнання їх взаємозв’язків, взаємовідношень, від практичних спроб і помилок через постійне вдосконалення орієнтовних дій сприймання до мислительних дій. Особливістю пізнавальної активності дітей середнього дошкільного віку і є постійна взаємодія практичних, пробних та інтелектуальних дій.

Читати далі

Розвиток самосвідомості і виділення(виокремлення) образу»Я» стимулює розвиток особистості й індивідуальності. Малюк починає чітко усвідомлювати,хто він і який він. Внутрішній світ дитини наповняється суперечностями:вона прагне самостійності і в той же час не може впровадитися із завданням без допомоги дорослого,дитина любить рідних,вони для неї дуже значущі,але вона сердиться на них через обмеження її свободи.

Читати далі

Найважливішим психічним новоутворення раннього віку є мовлення і наочно –дієве мислення. Свідчення від переходу від періоду дитинства до періоду раннього дитинства є розуміння призначення і спосіб використання предмета або речей. Засвоєння предметних дій відбувається трьома етапами.

Читати далі

Гоменюк Сніжана Василівна